Норкові шуби в розпуск – технологія стилю
Ви можете прочитати цікаву статтю, або відразу переглянути каталог наших виробів:
Переглянути наш каталогШов, якого не видно, силует, який неможливо забути
Шуба із норки — це не просто ряди акуратно зшитих шкірок. Щоб хутро стало матеріалом, з якого можна викроїти струнке видовжене пальто чи плавно розкльошену модель без жодного зайвого шва, скорняк змінює саму геометрію шкірки ще до розкрою. Ця операція зветься розпуском, і саме вона визначає технологію пошиття виробу, але не фасон.
Чому шкірки не можна просто зшити
Шкірка норки — матеріал природний, а отже, примхливий. Вона порівняно коротка, нерівномірна за густотою та якістю ворсу від хребта до боків, і кожна відрізняється від сусідньої розміром і ворсом. Щоб готовий виріб виглядав цільним полотном, для нього одразу підбирають десятки шкірок, узгоджених між собою, — за статтю тварини, тоном кольору, густотою і напрямом ворсу.
Найпростіший спосіб з'єднати шкірки — зшити їх одна з одною цілими пластинами, рядами. Це швидше і дешевше, однак на виробі залишаються помітні горизонтальні шви між рядами, а саме полотно рухається не так пластично. Для прямих, лаконічних моделей такий підхід цілком доречний. Для витончених силуетів — ні.
Що відбувається на етапі розпуску
Розпуск — це зміна геометрії шкірки ще до того, як вона стає частиною виробу. На спеціальному обладнанні шкірку розрізають на вузькі смужки завширшки 4–6 міліметрів, а тоді зшивають їх назад — але вже під іншим кутом, ніж розрізали. У цій різниці між кутом розрізу і кутом зшивання і полягає технологія: вона дозволяє або витягнути шкірку в довжину, або, навпаки, розширити її.
Якщо потрібна вузька, але довільно довга смуга — такої довжини, яку неможливо отримати з жодної цілої шкірки, — смужки нарізають під тупішим кутом, а зшивають під значно гострішим. Смуга звужується, зате видовжується настільки, наскільки того вимагає лекало. Саме так у довгих моделях норкових шуб уникають горизонтальних швів між рядами й отримують той плавний, суцільний малюнок ворсу, якого не домогтися цілими пластинами. За тією ж логікою кроять і широкі донизу моделі — норкові манто, — де довга звужена смуга проходить крізь усю довжину виробу, жодного разу не перериваючись.
Коли потрібен протилежний результат — коротка, але широка пластина, скажімо, для лаконічних моделей з об'ємним низом, — принцип обертається: смужки нарізають під гострішим кутом, а зшивають під тупішим. Пластина набуває ширини за рахунок довжини. У професійній термінології цю зворотну операцію іноді виокремлюють терміном «осадка», хоча в повсякденній мові обидва напрями зазвичай узагальнюють одним терміном «розпуск».
Кут розрізу і кут зшивання — це суть технології розпуску шкірки. Змінюючи співвідношення між ними, закрійник керує тим, наскільки довгою чи широкою стане готова смуга хутра.
Частковий розпуск: точність саме там, де вона потрібна
Не завжди потрібно змінювати всю шкірку цілком. Іноді розпускають лише частину — буквально кілька смужок, — щоб надати точну геометрію в одному-єдиному вузлі. До часткового розпуску вдаються, наприклад, при пошитті капюшонів чи рукавів, де форма змінюється плавно й поступово, а не по всій довжині деталі.
Ще один випадок — коли викрійка шуби вимагає не цілого числа рядів шкірок: не два чи три ряди, а, скажімо, півтора або два з половиною. Тоді один ряд розпускають лише частково, домагаючись саме тієї висоти, яка потрібна для точного попадання в крій, — замість того, щоб підганяти сам крій під ціле число стандартних рядів. Це один із тих нюансів роботи скорняка, непомітних оку на готовому виробі, але саме з них і складається різниця між шубою, пошитою «під фігуру», і шубою, пошитою «під наявний матеріал».
Розпуск у традиції світового хутрового ремесла
У світовому хутровому ремеслі принцип нарізки шкірки на діагональні смужки з подальшим зсувним зшиванням відомий під назвою «letting out» — буквально «випускання», або «розпускання» шкірки. Причина його виникнення все та сама: одна шкірка норки коротша за довжину майбутнього виробу, тому скорняк видовжує її штучно. На одне-єдине пальто в такій техніці може піти кілька десятків підібраних шкірок — кожну пропускають через спеціальне обладнання для нарізки під потрібним кутом, а потім зсувають і зшивають у довгу цільну смугу. У ремісничих школах різних країн цю технологію здавна вважають ознакою найвищого рівня майстерності — саме тому, що вона потребує значно більше ручної праці й точності, ніж пошиття цілими пластинами.
Поширений міф: «шуба із кусочків»
Важливо знати
Навколо розпуску існує стійке, але хибне уявлення, ніби так шиють вироби з залишків виробництва — хвостиків, лапок, дрібних обрізків. Це не так. Для розпуску використовують ті самі повноцінні добірні шкірки, що й для пошиття цілими пластинами, — просто їхня геометрія змінюється до потрібної форми. Що справді відрізняє розпуск від пошиття шуби цілими пластинами, то це трудомісткість: розрізати шкірку на вузькі смужки, а тоді акуратно зшити їх назад так, щоб шов лишався непомітним, — робота значно довша й точніша, ніж просто з'єднати кілька цілих пластин. Тому розпуск не здешевлює виробництво — навпаки, він потребує більше кваліфікованої ручної праці, і виграш тут не в економії матеріалу, а в тих фасонах і в тій пластичності виробу, яких іншим способом не досягти.
Як відрізнити шубу, пошиту в розпуск?
Найпростіший спосіб перевірити — подивитися на виворітний бік виробу, на мездру. Якщо вона пошита в розпуск, шви на мездрі йдуть по діагоналі, дрібними частими рядками, а не суцільними горизонтальними лініями через увесь ряд. Саме ця дрібна діагональна строчка і є тією ретельною, часом непомітною роботою, що відрізняє виріб вищого рівня.
Поширені запитання
Чи означає розпуск, що шуба зроблена з кусочків?
Ні. Для розпуску використовують ті самі повноцінні добірні шкірки, що й для пошиття цілими пластинами — просто їхня геометрія змінюється до потрібної форми. Робота над вузькими смужками трудомісткіша за пошиття цілими шкірками, тому розпуск не здешевлює, а навпаки, ускладнює та здорожчує виробництво.
Як відрізнити шубу, пошиту в розпуск, від звичайної?
Достатньо подивитися на виворітний бік виробу, на мездру. У шубі, пошитій в розпуск, шви йдуть по діагоналі, дрібними частими рядками — на відміну від суцільних горизонтальних ліній, характерних для пошиття цілими пластинами.
Яка шуба краща - в розпуск чи пластинами?
Ми рекомендуємо в залежності від фасону шуби - для прямих, приталених фасонів, курточок добре підходить і пошиття пластинами і в розпуск, для сильно розширених до низу манто - краще радимо розпуск.
Чому розпуск вважається ознакою високої майстерності скорняка?
Тому що ця техніка потребує значно більше ручної праці й точності, ніж пошиття цілими пластинами: кожну шкірку розрізають на вузькі тонесенькі смужки під потрібним кутом, а тоді акуратно зшивають назад так, щоб шов лишався непомітним.
Що таке частковий розпуск?
Частковий розпуск використовують там, де форма змінюється плавно й поступово в межах одного вузла — наприклад, при пошитті капюшонів чи рукавів, а також коли крій вимагає не цілого, а часткового ряду шкірок.
Розпуск — одна з тих технологій, які покупець найчастіше не бачить, але завжди відчуває: у тому, як шуба лягає по фігурі, як вона рухається під час ходьби, і в тому, чи є на ній зайві горизонтальні лінії там, де їх могло б не бути. Саме вибір способу розкрою — а не лише якість самого хутра — визначає, чи стане задуманий фасон реальністю.
Завжди раді вітати вас у фірмовому магазині тм ХутроСвіт у Тисмениці, на вулиці Костя Левицького, 19д/6.
Обговорімо крій, модель і підбір хутра для вашого майбутнього виробу.